Забули ім’я знайомої людини, не можете знайти ключі або не пам’ятаєте, навіщо зайшли до кімнати? Такі ситуації часто викликають занепокоєння, особливо з віком. Погіршення пам’яті нерідко пов’язують із хворобою Альцгеймера та деменцією. Проте забудькуватість може мати зовсім інші причини.
Професор педіатрії та нейронаук Вашингтонського університету Томмі Вуд звернув увагу на те, що незначна забудькуватість може виникати навіть у здорових людей. Він наголосив, що важливо розуміти різницю між звичайними труднощами із запам’ятовуванням і змінами, які поступово впливають на повсякденне життя.
Чому мозок не фіксує прості речі
Щоб запам’ятати інформацію, мозок повинен спочатку приділити їй достатньо уваги. Якщо людина розмовляє телефоном, одночасно думає про роботу та машинально кладе ключі на полицю, вона може не зафіксувати цю дію в пам’яті. Згодом виникає відчуття, ніби спогад зник, хоча насправді інформація могла не запам’ятатися належним чином.
Схожий механізм пояснює ситуації, коли знайоме ім’я чи слово ніяк не вдається пригадати, але через деякий час воно несподівано спадає на думку. Такі епізоди можуть виникати через перевантаження уваги й не обов’язково вказують на захворювання.
Існує низка причин, через які людині стає складніше зосереджуватися, засвоювати інформацію та пригадувати події. Частину цих станів можна лікувати або коригувати після встановлення діагнозу. Серед них хронічний стрес і недостатній сон, дефіцит вітамінів B12 та B1, захворювання щитоподібної залози, депресія та тривожні розлади, побічна дія ліків, а також порушення обміну речовин.
Коли забудькуватість стає тривожною
Деменція — це стан, за якого порушення пам’яті, мислення, мовлення або інших когнітивних функцій починають заважати людині самостійно виконувати повсякденні справи. Випадково забути, куди поклали окуляри, — не те саме, що регулярно залишати речі в незвичних місцях і не розуміти, як вони там опинилися. Звичайна забудькуватість також може проявлятися тим, що людина іноді не пригадує потрібне слово, але продовжує вільно спілкуватися та виконувати звичні завдання.
Насторожити мають такі зміни: людина багаторазово ставить ті самі запитання, не пам’ятаючи відповідей; починає губитися у добре знайомих місцях; має труднощі з виконанням звичних побутових справ; часто плутає дати, час або місце перебування; відчутно змінюються її мовлення, поведінка чи здатність ухвалювати рішення. Особливо важливо звертати увагу на симптоми, які поступово посилюються. Деменція не є неминучою частиною старіння, а наявність одного чи кількох симптомів ще не означає встановленого діагнозу.
Хвороба Альцгеймера — одна з найпоширеніших причин деменції, але існують й інші її форми. Зокрема, лікарі виділяють судинну деменцію, деменцію з тільцями Леві та лобово-скроневу деменцію. Також існує стан, який називається легким когнітивним порушенням. За нього зміни пам’яті або мислення помітніші, ніж очікується для відповідного віку, проте людина здебільшого зберігає здатність самостійно виконувати повсякденні справи. У частини людей цей стан із часом може прогресувати до деменції, але в інших симптоми залишаються стабільними або покращуються. Тому для визначення причини необхідне медичне обстеження.
На роботу мозку можуть впливати чинники, які на перший погляд не пов’язані із запам’ятовуванням. Наприклад, порушення слуху ускладнює сприйняття розмови. Якщо людина недостатньо добре чує співрозмовника, їй складніше зрозуміти та запам’ятати почуте. Нелікована втрата слуху також пов’язана з підвищеним ризиком когнітивного погіршення. Проблеми із зором можуть обмежувати повсякденну активність і соціальне спілкування, тому своєчасна перевірка зору та слуху важлива для збереження якості життя. Не менш значущий стан серцево-судинної системи. Підвищений артеріальний тиск, діабет та інші хронічні захворювання можуть впливати на кровопостачання мозку й ризик розвитку когнітивних порушень. Контроль цих станів допомагає підтримувати здоров’я, хоча не гарантує повного запобігання деменції.
Медична консультація потрібна, якщо проблеми з пам’яттю виникли нещодавно, повторюються дедалі частіше або почали заважати роботі, спілкуванню та побутовим справам. Насамперед можна звернутися до сімейного лікаря. Спеціаліст уточнить симптоми, перегляне перелік препаратів, які приймає людина, та за потреби проведе початкове оцінювання когнітивних функцій. Залежно від клінічної ситуації лікар може призначити аналізи для перевірки функції щитоподібної залози, рівня вітаміну B12 та інших показників. Якщо виникне підозра на неврологічне захворювання, пацієнта можуть направити на додаткове обстеження. Важливо не припиняти самостійно приймання призначених ліків, навіть якщо є підозра, що вони впливають на пам’ять.
Окремої уваги потребує раптова сплутаність свідомості, особливо якщо вона супроводжується порушенням мовлення, слабкістю руки чи ноги або асиметрією обличчя. Це може бути ознакою інсульту чи іншого невідкладного стану. У такому випадку потрібно негайно телефонувати 103 або 112.
Для нормальної роботи мозку важливі звичайні щоденні звички. Фахівці рекомендують дотримуватися регулярного режиму сну, достатньо рухатися, збалансовано харчуватися та контролювати хронічні захворювання. Для більшості дорослих орієнтиром є приблизно 7–9 годин сну на добу, хоча індивідуальні потреби можуть відрізнятися. Корисно також підтримувати соціальні контакти, опановувати нові навички та залишатися інтелектуально активними. Для організації повсякденних справ можна використовувати календарі, нотатки й нагадування в телефоні, а ключі, документи та інші важливі речі зберігати у визначених місцях. Це не лікує захворювання пам’яті, але допомагає зменшити кількість побутових ситуацій, пов’язаних із забудькуватістю.
