Понад двадцять років тому Данія різко обмежила промислові трансжири в харчових продуктах. Згодом дослідники зафіксували помітну різницю у смертності від серцево-судинних захворювань. 2003 року країна першою у світі встановила жорстку межу: не більш ніж 2 грами промислових трансжирів на 100 грамів жиру.
Аналіз даних показав, що протягом трьох років після цього рішення смертність від серцево-судинних захворювань була в середньому на 14,2 випадку на 100 тисяч людей на рік нижчою, ніж у контрольній моделі. Про це повідомляє джерело.
Компонент, який ховався у звичних продуктах
Промислові трансжири утворюються під час часткового гідрогенізування рослинних олій. Вони роблять жир твердішим, подовжують термін зберігання і дають потрібну текстуру випічці, кремам та снекам.
Такі жири погіршують співвідношення холестерину і підвищують ризик серцево-судинних хвороб. За поясненням ВООЗ, до запровадження обмежень у Данії вони містилися в маргарині, випічці, кондитерських виробах і снеках. Одним із найбільш показових продуктів був попкорн для мікрохвильової печі.
2001 року данська рада оцінювала, що близько 50 тисяч жителів країни мали підвищений ризик серцево-судинних захворювань через споживання трансжирів. Після цього почали готувати законодавчі обмеження.
Що показало дослідження і які норми діють зараз
Науковці не лише порівняли показники Данії до і після зміни правил. Вони створили модель на основі даних інших країн. Вона показувала, як могла б змінюватися смертність у Данії без нового обмеження.
У перші три роки після запровадження норми смертність від серцево-судинних захворювань у Данії була в середньому на 14,2 випадку на 100 тисяч населення на рік нижчою за контрольний показник.
Це не означає, що закон однозначно спричинив усі зміни. На здоров’я населення водночас впливають харчування, медицина, фізична активність та інші фактори. Дослідження стосувалося смертності від серцево-судинних хвороб, а не безпосередньо кількості інфарктів чи інсультів.
Данське правило стало прикладом для інших країн. У ЄС також діє обмеження: не більш ніж 2 грами промислових трансжирів на 100 грамів жиру в продуктах для споживачів. За даними Європейської комісії, природні трансжири у жирах тваринного походження під цю норму не підпадають.
Йдеться не про заборону будь-якого жиру і не про повне вилучення трансжирів із їжі. Виробники можуть замінювати їх іншими жирами, зокрема ненасиченими оліями. Головний висновок данського досвіду полягає в тому, що зміна складу звичайних продуктів може впливати не лише на окремого покупця, а й на здоров’я населення загалом.
