Вам знайоме відчуття, коли ви лягаєте, перевертаєтеся на бік або закидаєте голову — і кімната ніби починає кружляти? Короткий інтенсивний напад може злякати, особливо якщо він повторюється.
Джерело пояснює: таке запаморочення часто виникає саме під час зміни положення в ліжку. Воно вказує на доброякісне пароксизмальне позиційне запаморочення, а не на стрибки тиску чи порушення кровообігу в мозку.
Чому крутиться голова під час повороту
Внутрішнє вухо відповідає не лише за слух, а й за рівновагу. У вестибулярному апараті є три півколові канали з рідиною. Вони реагують на обертання голови.
Поруч розташовані мікроскопічні кристали карбонату кальцію — отоконії. У нормі вони допомагають відчувати гравітацію та лінійні прискорення. При цьому стані окремі кристали відриваються і потрапляють у канал.
Коли людина змінює положення голови, частинки рухаються і збурюють рідину. Мозок отримує сигнал про рух, який суперечить тому, що бачать очі. Через цей розсинхрон виникає раптовий напад.
Напад зазвичай триває менше хвилини. Можливі нудота, блювання, втрата рівноваги та мимовільні посмикування очей.
Точну причину зміщення кристалів встановлюють не завжди. Серед можливих факторів — вікові зміни, травми та забої голови, а також наслідки хвороб внутрішнього вуха.
Діагностика, лікування і тривожні ознаки
Лікар підтверджує діагноз позиційними пробами. Найвідоміша — тест Дікса — Холлпайка. Пацієнта швидко переводять у положення лежачи із закинутою і повернутою головою. Це викликає контрольований напад.
У більшості випадків ліки чи операція не потрібні. Кристали повертають на місце спеціальними рухами голови і тулуба. Під дією сили тяжіння отоконії зміщуються туди, де вони більше не подразнюють рецептори. Такі маніпуляції проводить лише лікар.
Раптові напади не впливають на слух і зазвичай вважаються безпечними. Проте за ними може ховатися інша хвороба. Тому варто звернутися до фахівця.
Негайно йдіть до лікаря, якщо є:
- гострий чи нетиповий головний біль;
- біль у грудях, задишка або тахікардія;
- двоїння в очах, раптове погіршення слуху чи зору;
- розлади мовлення, слабкість чи оніміння обличчя і кінцівок;
- непритомність або судоми.
