Смерть 28-річної лаборантки в Росії після діагнозу пневмонії невідомого походження змусила США уважно стежити за ситуацією. Вашингтон закликає Москву надати правдиву інформацію щодо можливого поширення чуми. Про це повідомило джерело.
Що відомо про випадок і реакцію США
Жінка працювала в Іркутському протичумному науково-дослідному інституті Сибіру та Далекого Сходу. Установу заснували ще у 1930-х роках для боротьби з чумою, а згодом розширили роботу на інші особливо небезпечні інфекції. За повідомленням Росспоживнагляду, лаборантка померла після того, як у неї діагностували пневмонію «невідомого» походження.
Державний секретар США Марко Рубіо заявив журналістам у понеділок, що російська сторона надала Вашингтону певну інформацію про інфіковану співробітницю лабораторії. Російські чиновники також висловили занепокоєння через можливість зараження інших людей у країні. «Очевидно, між США та Росією дуже обмежене авіасполучення, але … якщо щось подібне вийде назовні, це може швидко поширитися. Ми уважно стежимо за ситуацією та контролюємо її», — сказав Рубіо. На його думку, підстав для тривоги немає.
3 жовтня джерело повідомило, що в Іркутській області 28-річна жінка померла від чуми в лікарні Шелехова. Майже 200 контактних осіб узяли під медичний нагляд. Більшість госпіталізували, хоча симптомів поки немає, а тести негативні. Лікарню закрили на карантин. За неофіційними даними, жінка могла працювати лаборанткою і випадково розбити пробірку зі збудником. Офіційного підтвердження цього немає. Місцевих жителів закликали тимчасово утриматися від поїздок до Шелехова та сусідніх міст.
У разі підтвердження, що смерть спричинила легенева чума, про це мають поінформувати ВООЗ. Офіційне повідомлення може з’явитися не одразу. Російські фахівці проводять лабораторні дослідження та вивчають зразки тканин, щоб перевірити наявність бактерії Yersinia pestis. Колишні та чинні американські чиновники закликали Росію максимально прозоро повідомити про результати. «Те, що нам зараз справді потрібно, — це прозорість з боку російської влади, і я хвилююся, чи отримаємо ми її взагалі», — сказав Ашиш Джа, який за президентства Джо Байдена брав участь в організації реагування Білого дому на пандемію.
Форми хвороби, передавання та лікування
Існує три основні клінічні форми чуми — бубонна, легенева та септична. Усі їх спричиняє бактерія Yersinia pestis, і всі вони піддаються лікуванню. Найбільша ймовірність одужання є тоді, коли хворобу виявляють на ранньому етапі. За даними ВООЗ, найпоширенішою формою у світі є бубонна. Зазвичай людина заражається через укус інфікованої блохи. Передавання бубонної чуми від людини до людини відбувається рідко.
Легеневу чуму вважають найбільш заразною формою. Симптоми здатні розвиватися надзвичайно швидко — у деяких випадках уже через 24 години після зараження. У разі ураження легень бактерія може передаватися між людьми через частинки, які виділяються під час дихання. Без швидкої діагностики та лікування легенева чума може призвести до смерті. Раннє виявлення і початок терапії протягом 24 годин після появи симптомів значно підвищують шанси на одужання.
Септична форма розвивається, коли бактерія швидко поширюється в крові. Такий стан може виникнути як ускладнення будь-якої іншої форми. За інформацією ВООЗ, септична чума здатна спричинити відмову органів, пошкодження тканин, проблеми з диханням і крововиливи під шкірою. Без лікування ця форма є смертельною.
Чума переважно циркулює серед невеликих ссавців та їхніх бліх. Людина може заразитися через укус інфікованої блохи або тварини, під час незахищеного контакту із зараженими біологічними рідинами чи матеріалами, а також у разі вдихання частинок від хворої на легеневу чуму. Найважчий перебіг буває, коли бактерія потрапляє в кров або уражає легені. ВООЗ оцінює летальність бубонної чуми на рівні від 30 до 100 відсотків. Без лікування легенева та септична форми є смертельними. «Легенева чума є особливо заразною і може спричиняти масштабні спалахи через передавання від людини до людини за допомогою частинок, що виділяються з дихальних шляхів», — зазначає ВООЗ.
Для бубонної форми характерні бубони — болючі й збільшені лімфатичні вузли, у яких розмножуються бактерії. У разі легеневої форми бубони можуть не утворюватися. «У пацієнтів виникають гарячка, головний біль, слабкість і пневмонія, яка швидко розвивається та супроводжується задишкою, болем у грудях, кашлем, а іноді — кров’янистим або водянистим слизом», — повідомляє CDC. Серед симптомів септичної форми можуть бути озноб, біль у животі та шок. Захворювання також здатне спричиняти крововиливи у шкіру та внутрішні органи, а в окремих випадках — почорніння і відмирання шкіри та тканин.
У XIV столітті чума отримала назву «Чорна смерть» і стала причиною загибелі понад 50 млн людей у Європі. Сьогодні її можна лікувати антибіотиками, а стандартні заходи профілактики знижують ризик зараження. Бактерія Yersinia pestis є ендемічною серед гризунів у північній частині штату Аризона. Упродовж 2000–2024 років там зареєстрували вісім випадків серед людей. У липні 2025 року в Аризоні зафіксували першу від 2007 року смерть від легеневої чуми. Помер молодий чоловік, який контактував із хворими котами. Про це йдеться у звіті CDC.
До медичного закладу він звернувся після двох днів болю в животі та грудях, а також сухого кашлю. «Спочатку лікарі запідозрили хантавірусну інфекцію або бактеріальну пневмонію», — йдеться у звіті. Пацієнта госпіталізували та розпочали антибіотикотерапію. Стан продовжував погіршуватися, попри збільшення кисневої підтримки. Чоловік помер менш ніж через вісім годин після госпіталізації. Медики встановили 46 людей, які могли контактувати з померлим: родичів, колег і працівників лікарні. Усім призначили семиденний профілактичний курс ципрофлоксацину. У жодного симптоми не розвинулися.
