Посольство США в Москві випустило медичне попередження для громадян на території Росії. Дипломати радять терміново виїхати або відмовитися від поїздок. Причина — підозра на спалах легеневої чуми в Іркутській області після смерті співробітниці протичумного інституту.
Можливості Вашингтона допомагати американцям у Росії обмежені. За межами столиці вони майже зведені до нуля. Громадянам США рекомендують звертатися до лікарів за найменших ознак лихоманки чи ураження дихальних шляхів. Також їм радять триматися далі від сибірських лікарень із обмеженнями і за першої нагоди залишити країну.
Епіцентром стало місто Шелехов. Там померла 28-річна лаборантка Дар’я Шипілова. Офіційний діагноз російської сторони — тяжка пневмонія невідомого походження. Жінка працювала на закритому об’єкті, де вивчають небезпечні патогени, зокрема збудник легеневої чуми.
Після її смерті в Іркутську заблокували кілька лікарень. Десятки контактних осіб відправили в ізоляцію. Губернатор Ігор Кобзєв заявив, що розширені експертизи не виявили небезпечних бактерій, пов’язаних із роботою лаборантки. Роспотребнадзор повідомив про звичайну застуду та коронавірус серед осіб із кола спілкування померлої. Повної картини досліджень і результатів тестів Москва не оприлюднила.
Хронологія в Шелехові та реакція сторін
За даними джерела, увечері 2 жовтня до будинку Шипілової на околиці Іркутська під’їхали три автомобілі. Люди в протигазах і помаранчевих комбінезонах залили під’їзд дезінфектором. Мешканцям сказали: «Нас прислав «Роспотребнадзор». Якась дівчина померла від смертельно небезпечного вірусу». Будинок обробили ще двічі. Згодом людям заявили, що труять тарганів, яких у будівлі не було. Обробники запакували костюми в герметичні пакети.
Перші симптоми з’явилися на роботі у відділі мікробіології чуми. Температури спочатку не було. Стан швидко погіршився, виник набряк. 29 вересня Шипілову госпіталізували до лікарні Шелехова. За пандемії там діяв закритий ковідний госпіталь. У ніч на 2 жовтня вона померла.
До Іркутська екстреним рейсом прибула головна санітарна лікарка Росії Анна Попова. Контактних осіб доставляли до стаціонарів під конвоєм ФСБ. Близько 200 співробітників інституту три доби провели замкненими в будівлі. Вони спали на стільцях і куртках. Мазки брали двічі на день. На карантин із родиною відправили матір загиблої Світлану Шипілову. Вона сказала, що доньку занапастили. Версії про розбиту пробірку жінка назвала абсурдними. Лабораторії захищені за найвищими стандартами, а дівчина була педантичною в питаннях безпеки.
Стаціонар у Шелехові закрили. На корпусі вивісили банер «Врачи на СВО». Замість санітарного бар’єра на вході стояли сміттєвий кошик і держак від швабри. На Іркутському алюмінієвому заводі запровадили обов’язковий масковий режим. У захисті змусили ходити навіть двірників.
Лікарі на умовах анонімності кажуть, що версія про відсутність зв’язку з лабораторією звучить непереконливо. Перевірка збудника потребує щонайменше десяти днів. Експертиза за добу не могла виключити чуму.
США надіслали Москві демарш і вимагають даних про смерть лаборантки та карантин у Сибіру. Держсекретар Марко Рубіо в Ісландії заявив, що інформація від Росії критично обмежена. Відомства США та партнери щогодини стежать за ситуацією довкола Іркутська. «Можливо, там нічого немає, а можливо, загроза більша, ніж ми вважали», — сказав він. Рубіо порівняв випадок із початком пандемії COVID-19 і наголосив на потребі прозорості.
Дональд Трамп назвав ситуацію «великою проблемою». Він висловив співчуття і запропонував американську допомогу. Тема має бути обговорена з Володимиром Путіним. Речник Кремля Дмитро Пєсков зазначив, що взаємодопомога — це добре. Роспотребнадзор відповів сарказмом і заявив про готовність допомогти США зі спалахами кору чи тифу. Міжнародні медико-санітарні правила вимагають повідомляти про потенційні біологічні загрози протягом 24 годин.
Іркутський протичумний інститут створили 1934 року за наказом Йосипа Сталіна. Установа працювала з сибірською виразкою, холерою, бруцельозом і чумною паличкою Yersinia pestis. У радянський період такі структури входили в програму «Біопрепарат». Звіти американської розвідки вказують, що Росія зберегла штами та потужності попри Конвенцію 1972 року.
У 1979 році в Свердловську, нині Єкатеринбурзі, через аварію на військовому об’єкті стався витік спор бойової сибірської виразки. Десятки людей загинули. Офіційно причиною назвали отруєння м’ясом. 1992 року Борис Єльцин визнав військовий інцидент.
Країни Центральної Азії та Монголія посилили контроль на кордонах і в аеропортах. Жителі Іркутська скуповують антибіотики й засоби захисту. Легенева форма передається повітряно-крапельним шляхом. Без негайного лікування летальність майже стовідсоткова.
ВООЗ зв’язалася з російською владою і запросила додаткові дані. Ризик для Росії організація оцінює як низький, для європейського регіону — як дуже низький. Причину смерті працівниці офіційно не підтверджено. Лабораторні дослідження тривають. Оцінку переглянуть після нових даних.