Одна людина бачить у предметі звичайний синій. Інша називає його бірюзовим, лазуровим або блакитно-зеленим. Такі ситуації створили уявлення, що жінки загалом розрізняють більше відтінків. Дослідження виявляють певні відмінності між статями. Вони не підтверджують універсального правила.
Як око розрізняє кольори
У сітківці є палички та колбочки. Палички допомагають бачити за слабкого світла. Колбочки відповідають за кольори і деталі вдень. У більшості людей три типи колбочок. Вони чутливі до синіх, зелених і червоних хвиль. Мозок порівнює сигнали і створює кольорове зображення. Колір залежить не лише від світла. Важливо, як нервова система обробляє дані.
Порушення червоно-зеленого частіше трапляються в чоловіків. Гени відповідних пігментів лежать у Х-хромосомі. Чоловіки мають одну Х-хромосому. Жінки мають дві. Зміни в цих генах сильніше впливають на чоловіків. Серед людей північноєвропейського походження приблизно 8% чоловіків і 0,5% жінок мають такі порушення. Дальтонізм не означає повної відсутності кольорів. Люди бачать кольоровий світ, але гірше розрізняють окремі відтінки.
У групових тестах жінки в середньому краще справляються з розрізненням кольорів. Це не доводить, що кожна жінка з нормальним зором бачить більше відтінків, ніж кожен чоловік.
Вчені вивчають тетрахроматію. Більшість людей — трихромати з трьома типами колбочок. Деякі жінки можуть мати чотири. Різні варіанти генів на двох Х-хромосомах створюють додаткові колбочки. Наявність четвертого типу сама по собі не дає переваги. Мозок має обробляти сигнали окремо. У 2010 році дослідники виявили жінку з функціональною тетрахроматією. Явище рідкісне. Поширеність невідома. Твердження про 100 мільйонів кольорів у жінок потребують обережності. Кількість колбочок не показує, скільки відтінків людина свідомо розрізняє.
Бачити різницю між відтінками і вміти їх назвати — різні речі. На це впливають навчання, мова і досвід. Люди, які працюють із фарбами, тканинами чи дизайном, помічають більше нюансів. Дослідження фіксують відмінності між статями в окремих діапазонах хвиль. Результат залежить від завдання та індивідуальних особливостей зору. Немає формули, яка визначає, хто бачить більше кольорів лише за статтю.
Око здатне розрізняти приблизно 10 мільйонів кольорів. Це орієнтовна цифра. Вона змінюється від освітлення, яскравості, насиченості і фону. Навіть сірий може виглядати світлішим чи темнішим залежно від оточення. З віком кришталик жовтіє і пропускає менше короткохвильового світла. Це впливає на сині тони. Катаракта, хвороби очей і деякі ліки теж змінюють сприйняття. Раптові проблеми з відтінками чи різниця між очима вимагають візиту до офтальмолога.
Перевірити зір допомагають таблиці Ішихари. Вони виявляють порушення червоного і зеленого. Інтернет-тести не замінюють обстеження. Результати залежать від налаштувань екрана і світла.
Наука підтверджує середні відмінності в кольоросприйнятті чоловіків і жінок. Вона не доводить, що жінки бачать у кілька разів більше кольорів. Генетика, робота зорової системи та досвід створюють складну картину.
