У 2023 році у світі померли близько 260 тисяч жінок через ускладнення, пов’язані з вагітністю чи пологами. Це майже одна смерть кожні дві хвилини — понад 700 щодня. Глобальний коефіцієнт материнської смертності становив 197 випадків на 100 тисяч живонароджень.
Більшість цих смертей можна було б запобігти. Понад 90 % припадають на країни з низьким і нижчим середнім доходом, де доступ до кваліфікованої допомоги залишається обмеженим. У високорозвинених країнах показник падає до приблизно 10 на 100 тисяч.
Скільки жінок помирає при родах залежить насамперед від місця, де жінка народжує, і від того, чи встигне система вчасно відреагувати на кровотечу, прееклампсію чи інфекцію.
Цифри здаються холодними, доки не починаєш рахувати реальні історії. Десь у Нігерії жінка втрачає кров швидше, ніж встигають довезти окситоцин. Десь у спокійній європейській клініці та сама кровотеча зупиняється за лічені хвилини. Різниця не в біології, а в системі.
Глобальна картина: що показує статистика
За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, з 2000 по 2023 рік коефіцієнт материнської смертності знизився приблизно на 40 %. Це реальний прогрес, але темп останніх років сповільнився. Щоб досягти цілі сталого розвитку — менше 70 смертей на 100 тисяч до 2030 року — потрібно щорічне зниження майже на 15 %. Такі темпи рідко вдається утримувати.
Субсахарська Африка досі несе близько 70 % глобального тягаря (приблизно 182 тисячі смертей), Південна Азія — близько 17 %. У конфліктних і крихких державах коефіцієнт сягає 504 на 100 тисяч, хоча на ці країни припадає лише чверть усіх живонароджень. Війна і нестабільність перетворюють пологи на лотерею навіть там, де раніше система працювала краще.
Життєвий ризик теж різко відрізняється. У країнах з високим доходом 15-річна дівчина має шанс 1 до 7933 померти від материнської причини протягом життя. У країнах з низьким доходом — 1 до 66. Глобально цей ризик становить приблизно 1 до 272.
Ключові цифри 2023 року
- Близько 260 000 материнських смертей у світі
- Коефіцієнт: 197 на 100 000 живонароджень
- Понад 700 смертей щодня, одна кожні дві хвилини
- 92 %+ у країнах з низьким і нижчим середнім доходом
- Низькодохідні країни: 346 на 100 000; високорозвинені: 10 на 100 000
- Післяпологова кровотеча — провідна причина, близько 43 000 смертей на рік
Чому жінки помирають під час пологів і після них
Більшість смертей трапляється не під час самих сутичок, а в перші години чи дні після народження дитини. За останніми систематичними оглядами, кровотеча становить приблизно 27 % усіх материнських смертей, гіпертензивні розлади (прееклампсія й еклампсія) — близько 16 %, інфекції — помітну частку, особливо в післяпологовому періоді. Непрямі причини — анемія, серцево-судинні хвороби, діабет — додають ще близько чверті.
Сильна післяпологова кровотеча здатна вбити здорову жінку за кілька годин, якщо поруч немає кваліфікованого персоналу і препаратів, що скорочують матку. Інфекція розвивається тихо, якщо гігієна і спостереження слабкі. Прееклампсія може перейти в еклампсію з судомами і набряком мозку, коли тиск не контролюють вчасно.
За моїм досвідом роботи з даними з різних регіонів, найчастіше ланцюжок смерті починається з запізнілого звернення або відсутності базового обладнання для зупинки кровотечі. Технології існують десятиліттями, але вони не завжди доїжджають туди, де народжують найбільше жінок.
Основні причини материнської смертності
Ось як виглядає розподіл за даними ВООЗ та недавніх аналізів:
| Причина | Приблизна частка | Коли найчастіше |
|---|---|---|
| Кровотеча (переважно післяпологова) | ~27 % | Післяпологовий період |
| Гіпертензивні розлади | ~16 % | Під час вагітності та пологів |
| Інфекції / сепсис | ~7–10 % | Після пологів |
| Непрямі причини | ~23 % | Протягом вагітності |
Джерела: ВООЗ, систематичний аналіз Lancet Global Health.
Регіональні прірви і чому вони зберігаються
У Східній Європі коефіцієнт за двадцять три роки впав на 75 % — з 38 до 9. У Південній Азії зниження сягнуло 71 %. Це доводить, що швидкі зміни можливі, коли з’являються акушерки, окситоцин, можливість екстреного кесаревого розтину і система транспортування. Водночас у багатьох країнах Африки прогрес є, але абсолютні цифри залишаються високими через велику кількість пологів і слабшу інфраструктуру.
Найвищі показники фіксують у Нігерії (близько 993 на 100 тисяч), Чаді, Південному Судані, Центральноафриканській Республіці. Там ризик протягом життя може сягати 1 до 24–55. У розвинених країнах Європи та Австралії він вимірюється тисячами до одного.
Навіть усередині однієї країни різниця між містом і селом, між багатими й бідними районами залишається суттєвою. Жінки з хронічними захворюваннями, старшого віку чи з повторними вагітностями потребують особливої уваги, але саме вони часто опиняються в умовах, де моніторинг слабший.
Міфи vs Реальність
Міф: У сучасній медицині жінки майже не помирають при пологах.
Реальність: У високорозвинених країнах показник низький, але глобально 260 тисяч смертей на рік — це не «майже нуль». Більшість із них можна було б запобігти.
Міф: Смерть трапляється тільки під час самих пологів.
Реальність: Значна частина смертей від кровотечі й інфекцій настає в післяпологовому періоді, коли жінка вже вдома і спостереження слабшає.
Ситуація в Україні: війна і відновлення показників
За даними Фонду народонаселення ООН, між 2023 і 2024 роками коефіцієнт материнської смертності в Україні зріс з 18,9 до 25,9 на 100 тисяч живонароджень — приблизно на 37 %. Це відбулося на тлі зменшення кількості народжень. Зросли випадки розриву матки (на 44 %), гіпертензивних ускладнень (на 12 %). У деяких прифронтових регіонах частка кесаревих розтинів сягала 32–46 %, що значно вище рекомендованих рівнів.
З початку повномасштабного вторгнення пошкоджено або зруйновано понад 80 пологових і неонатальних закладів. Загалом постраждали тисячі медичних установ. Жінки народжували в підвалах, під обстрілами, з затримкою транспортування. Стрес, переміщення і переривання спостереження додавали ризиків.
Водночас дані Міністерства охорони здоров’я за 2025 рік показують зниження до 15,87 на 100 тисяч — найнижчий показник за останні п’ять років. Високі цифри 2021 року були пов’язані з COVID-19. Показники 2025 року свідчать про певне відновлення, але війна продовжує створювати нерівномірні умови: у тилових регіонах система працює стабільніше, ближче до лінії фронту — значно гірше.
У нашій практиці спостереження за динамікою видно, що ключовим фактором залишається можливість швидко дістатися до закладу з запасом крові, реанімацією і досвідченим персоналом. Коли цей ланцюжок розривається, навіть стандартні ускладнення стають смертельними.
Що реально рятує життя
Ефективні заходи відомі давно: кваліфікований супровід кожних пологів, профілактичне введення утеротоніків одразу після народження дитини, активне ведення третього періоду пологів, своєчасне розпізнавання прееклампсії і доступ до екстреного кесаревого розтину. Антибіотики при ознаках інфекції і можливість переливання крові закривають більшість критичних сценаріїв.
Дослідження показують, що навіть прості пакети втручань при післяпологовій кровотечі різко знижують смертність, якщо їх застосовують системно. Проблема не в відсутності знань, а в нерівномірному доступі.
Увага: ризики, які часто недооцінюють
Сильна кровотеча може розвинутися навіть після нормальних пологів. Жінка з анемією чи попередньою кровотечею в анамнезі потребує особливої підготовки.
Прееклампсія іноді прогресує швидко. Підвищений тиск і білок у сечі — не «просто симптоми», а сигнал до посиленого спостереження.
У зонах конфлікту затримка навіть на годину-дві може змінити результат. Планування маршруту до лікарні і запасний варіант — не параноя, а необхідність.
Тренди і зміни останніх років
Прогрес глобально сповільнився після 2015 року. Пандемія тимчасово підвищила цифри в 2021-му, потім показники повернулися ближче до попередніх. У 2024–2025 роках у кількох розвинених країнах фіксують зниження або стабілізацію, але в конфліктних регіонах, включно з Україною, спостерігалися різкі коливання.
ВООЗ і партнери продовжують просувати дорожні карти зі зменшення смертності від післяпологової кровотечі та гіпертензивних розладів. Нові рекомендації акцентують на ранньому виявленні, бандлах втручань і посиленні післяпологового догляду. Без прискорення цих зусиль ціль 2030 року залишається під загрозою.
Що змінилось у 2025–2026
В Україні офіційні дані МОЗ за 2025 рік показують зниження коефіцієнта до 15,87 на 100 тисяч після піку воєнних років. Водночас у прифронтових зонах ризики залишаються вищими через пошкоджену інфраструктуру і стрес. Глобально акцент зміщується на системні пакети допомоги при кровотечі та контроль гіпертензії, бо саме ці причини досі забирають десятки тисяч життів щороку.
Практичні кроки, які мають значення
Навіть коли система недосконала, індивідуальні дії знижують ризик. Регулярне спостереження дозволяє вчасно виявити анемію, гіпертензію чи загрозу передчасних пологів. Знання ознак небезпеки — сильна кровотеча, різкий головний біль із зоровими порушеннями, висока температура після пологів — дає шанс звернутися раніше.
Чек-лист базової підготовки
- Стати на облік якомога раніше і не пропускати огляди
- Перевірити рівень гемоглобіну і заліза до пологів
- Знати ознаки прееклампсії і післяпологової кровотечі
- Мати план доїзду до лікарні, особливо якщо живете далеко або в зоні ризику
- Після пологів не ігнорувати слабкість, кровотечу чи температуру — звертатися одразу
Кожна врятована жінка — це не лише статистика, а сім’я, яка не втратила маму. Системи в різних країнах рухаються з різною швидкістю, але напрямок зрозумілий: чим ближче кваліфікована допомога і чим швидше реагують на ускладнення, тим менше жінок помирає при родах. Робота триває.
