Незначна подряпина, отримана під час відпустки, обернулася смертю для 59-річної Івонн Форд. Безпритульне цуценя зачепило її лапою в Марокко. Жінка не надала цьому значення. Через чотири місяці вона померла від сказу.
У лютому 2025 року Івонн приїхала до Марокко разом із чоловіком Роном. Одного дня подружжя відпочивало на пляжі. До них підійшло безпритульне цуценя. Донька Робін Томсон припускає, що мати могла ненавмисно налякати тварину, коли поставила ноги на пісок.
Цуценя подряпало ногу. Пошкодження шкіри було майже непомітним. Жінка витерла місце вологою серветкою і продовжила відпочинок. Небезпеки тоді ніхто не побачив.
Після повернення додому Івонн не звернулася до медиків. Робін пропонувала матері показати рану лікарю. Та не вважала це необхідним. Наступні місяці нічого не вказувало на загрозу. Британка почувалася нормально.
Як розвивалася хвороба
Ситуація змінилася на початку червня. Спершу з’явився головний біль. Самопочуття почало стрімко погіршуватися. Жінка втрачала здатність ходити й говорити. Вона стала розгубленою. З’явилися галюцинації. Згодом стало складно ковтати, їсти та спати.
Пацієнтку госпіталізували до лікарні Барнслі. Причину тяжкого стану встановили не одразу. Приблизно через п’ять днів один із медиків звернув увагу на можливий зв’язок із закордонною поїздкою. Після цього з’ясувалося, що Івонн заразилася сказом.
Британку перевели до інфекційного відділення Королівської лікарні Халламшир у Шеффілді. Врятувати її не вдалося. 11 червня вона померла.
Після втрати матері Робін почала розповідати цю історію, щоб попередити інших мандрівників. Вона переконана: якби родина знала про ризик після контакту з твариною, Івонн пройшла б необхідне лікування вчасно.
Тепер Робін співпрацює зі Всесвітньою ветеринарною службою та програмою Mission Rabies. Вони займаються боротьбою зі сказом, вакцинацією собак та інформуванням людей. Донька закликає туристів не вважати подряпину безпечною лише тому, що вона маленька, а тварина не поводиться агресивно. Після можливого контакту рану необхідно ретельно промити водою з милом і негайно звернутися по медичну допомогу.
Що відомо про сказ
За даними джерела, сказ — смертельне вірусне захворювання. Воно вражає центральну нервову систему людей і теплокровних тварин. Вірус передається зі слиною інфікованої тварини. Заразитися можна не лише після укусу, а й через подряпину або потрапляння слини на відкриту рану чи слизові оболонки.
Переносниками можуть бути дикі й домашні тварини. Серед них собаки, коти, лисиці, вовки, єноти, борсуки та кажани. Небезпеку становлять і тварини, які зовні здаються здоровими. Вони здатні передавати вірус ще до появи симптомів.
Інкубаційний період найчастіше триває від одного до трьох місяців. У деяких випадках він становить від семи днів до понад року. Серед перших проявів — підвищена температура, біль, поколювання або печіння в місці пошкодження. Пізніше можуть з’явитися головний біль, неспокій, гідрофобія, аерофобія, галюцинації та параліч.
Якщо тварина вкусила, подряпала або її слина потрапила на пошкоджену шкіру, рану потрібно негайно промивати водою з милом щонайменше 15 хвилин. Після цього її слід обробити антисептиком і якнайшвидше звернутися до травмпункту або антирабічного центру.
Постконтактну профілактику необхідно розпочати до появи симптомів. Антирабічна вакцина запобігає розвитку захворювання у 96–99% випадків. Самовільно переривати або порушувати призначений курс вакцинації не можна.
