Уявлення про матку як про стерильне середовище давно вважали аксіомою. Проте останні дані ставлять його під сумнів. Згідно з джерелом, бактеріальні сліди в слизовій оболонці матки можуть впливати на успішність лікування безпліддя методом ЕКЗ.
Що виявили дослідники
Матку понад століття вважали майже стерильною. Вважалося, що бактерії не здатні постійно мешкати в органі, де розвивається ембріон. Однак останніми роками в зразках ендометрію дедалі частіше фіксують сліди бактеріальної ДНК. Це породило гіпотезу про можливий матковий мікробіом, який здатен впливати на внутрішнє середовище.
Команда з Триніті-коледжу Дубліна дослідила зразки ендометрію 29 жінок із нез’ясованим безпліддям, які проходили допоміжні репродуктивні процедури. У тих, хто завагітнів, частіше виявляли бактерії Lactobacillus. Натомість у жінок із невдалим результатом бактеріальний профіль був різноманітнішим, а лактобактерій менше.
Це спостереження не доводить, що саме бактерії спричинили невдачу ЕКЗ. Учені аналізували ДНК у зразках, а не вирощували живі мікроорганізми. Тому не могли підтвердити, що бактерії справді постійно живуть у матці. Не виключено, що частина мікробів потрапила туди з піхви під час забору матеріалу.
Дослідники також перевірили, як речовини, які виробляють деякі бактерії, впливають на слизову оболонку. У лабораторному експерименті клітини ендометрію піддали дії бутирату. Речовина посилила запалення та послабила захисний бар’єр між клітинами. Це потенційно створює менш сприятливі умови для прикріплення ембріона.
Водночас у жінок із невдалим результатом ЕКЗ була вищою активність генів, які зазвичай пов’язують із готовністю ендометрію прийняти ембріон. Звичні біологічні маркери не обов’язково гарантують успішну вагітність.
Дослідження охопило лише 29 жінок, тому результати потребують перевірки на значно більшій кількості учасниць. Поки що йдеться не про доведений спосіб діагностики чи лікування, а про можливий напрям подальших досліджень.