Середня тривалість життя в Україні наприкінці 2026 року залишається однією з найбільш суперечливих демографічних цифр. Українські експерти з Інституту демографії називають для чоловіків орієнтир близько 60 років, а для жінок — діапазон 72–77 років. Міжнародні моделі ООН і Світового банку малюють іншу картину — загалом близько 75 років.
Різниця виникає не з бажання прикрасити чи погіршити реальність, а з того, що під час війни точний розрахунок майже неможливий: немає повної картини чисельності населення за віком, частина смертей не потрапляє в офіційну статистику вчасно, а міграція і окупація спотворюють базові дані. Тому будь-яка цифра сьогодні — це скоріше зріз, ніж остаточний вирок.
Коли людина запитує, скільки в середньому живуть в Україні, вона рідко хоче почути одну суху цифру. Хочеться зрозуміти, чи це падіння тимчасове, чи вже нова норма, наскільки сильно відрізняються чоловіки і жінки, і що взагалі означає цей показник у країні, де вже четвертий рік триває повномасштабна війна. Відповідь лежить десь між двома світами статистики: тим, який рахують українські демографи з обмеженими даними, і тим, який будують глобальні моделі.
Чому цифри так сильно розходяться
Середня очікувана тривалість життя при народженні — це не середній вік померлих цього року. Це гіпотетична величина: скільки років проживе новонароджений, якщо протягом усього життя збережуться ті ж вікові коефіцієнти смертності, які спостерігаються зараз. Під час війни ці коефіцієнти різко змінюються, особливо в молодих і середніх віках у чоловіків, тому показник падає сильніше, ніж здається на перший погляд.
Держстат України вже кілька років не публікує повні таблиці смертності та очікуваної тривалості життя в колишньому вигляді. Для розрахунку потрібна точна чисельність населення кожної вікової групи, а її зараз ніхто не може назвати з високою точністю через виїзд мільйонів людей, переміщення всередині країни і окупацію. Тому цифри, які з’являються в публічному просторі, часто є експертними оцінками або модельними розрахунками.
Олександр Гладун з Інституту демографії та досліджень якості життя неодноразово підкреслював, що точний показник зараз визначити практично неможливо. Цифра 57,3 року для чоловіків, яку іноді називають, є однією з експертних оцінок, а не результатом класичного розрахунку. Реальне значення може бути як трохи вищим, так і нижчим. Сам Гладун у 2025 році називав орієнтир близько 60 років для чоловіків проти 67 років у 2019-му.
Ключові цифри:
- До пандемії (2019): чоловіки — близько 66,9–67 років, жінки — близько 77 років, загалом — близько 72–74 років.
- Експертні оцінки українських демографів (2025–2026): чоловіки — близько 60 років, жінки — орієнтовно 72–77 років з урахуванням можливого зниження на 3–5 років.
- Прогнози ООН / World Bank (2024–2026): загалом 74,7–75 років (чоловіки ~69,8–70,2, жінки ~79,4–79,7).
- Здорова очікувана тривалість життя: суттєво нижча — близько 61–62 років загалом.
Як змінювався показник протягом десятиліть
У післявоєнні 1950-ті роки очікувана тривалість життя в Україні була на рівні 61–65 років. До кінця радянського періоду вона піднялася приблизно до 70–71 року, після чого 1990-ті відкотили її назад через економічний шок, зростання смертності від зовнішніх причин і серцево-судинних хвороб. Найнижчі значення припадали на середину 1990-х.
У 2000–2010-х роках намітилося повільне відновлення. Реформи охорони здоров’я, зниження смертності від деяких інфекційних хвороб і певне покращення умов життя додали кілька років. Пік перед пандемією COVID-19 і війною припав на 2019 рік. Потім прийшла пандемія, яка забрала 1–1,5 року, а з 2022-го — повномасштабна війна, яка особливо сильно вдарила по чоловічій смертності.
| Рік / період | Загалом | Чоловіки | Жінки |
|---|---|---|---|
| 1950-ті | ~61–65 | ~58–61 | ~64–70 |
| 1990 | ~70,5 | ~65,7 | ~75 |
| 2019 | ~72–74 | ~67 | ~77 |
| 2025–2026 (оцінки) | широкий діапазон | ~60 (експертні) | 72–79 залежно від джерела |
За даними Держстату України та міжнародних оцінок, кожна велика криза віднімала кілька років, а відновлення зазвичай тривало 5–10 років відносної стабільності.
Гендерний розрив і його причини
Україна традиційно має один із найбільших гендерних розривів у Європі — зазвичай 9–12 років на користь жінок. Під час війни ця різниця не зменшилася, а скоріше закріпилася або навіть збільшилася в оцінках. Чоловіки частіше гинуть від зовнішніх причин, мають вищий рівень куріння та вживання алкоголю, частіше працюють на небезпечних роботах і зараз несуть основний тягар бойових втрат.
Біологія теж грає роль: естрогени дають жінкам певний захист від серцево-судинних хвороб у середньому віці. Але головна частина розриву — це стиль життя і зовнішні ризики. У країнах Західної Європи розрив зазвичай становить 4–6 років. У нас він історично більший і зараз підсилений війною.
Міф: Українські чоловіки в середньому живуть лише до 57 років, і це вже остаточна цифра.
Реальність: 57,3 року — це експертна оцінка, зроблена в умовах відсутніх повних даних. Демографи прямо кажуть, що точний розрахунок зараз неможливий. Більш обережний орієнтир, який звучить від фахівців Інституту демографії, — близько 60 років. Міжнародні моделі дають ще вищі цифри, бо по-іншому враховують міграцію і не повністю відображають бойові втрати.
Війна як головний фактор останніх років
Війна впливає на тривалість життя кількома шляхами одночасно. Прямі бойові втрати — це переважно чоловіки працездатного віку. Непрямі наслідки — руйнування медичної інфраструктури, ускладнений доступ до лікування хронічних хвороб, стрес, погіршення харчування в окремих регіонах, зростання смертності від серцево-судинних захворювань і травм.
Жінки теж втратили роки, хоч і менше. Гладун оцінював можливе зниження для жінок на 3–5 років через війну поверх того, що вже забрала пандемія. Частина цього зниження — відкладені смерті від хвороб, які не лікувалися вчасно, і психологічне виснаження.
На середину 2026 року Елла Лібанова оцінювала чисельність населення на підконтрольній території приблизно в 28,5 мільйона людей. Основна частина скорочення відбулася через виїзд, а не через загибель, але саме смертність формує показник очікуваної тривалості життя.
Ризик: Поки тривають бойові дії і немає повної статистики смертності, будь-які прогнози щодо швидкого повернення показника до довоєнного рівня залишаються оптимістичними. Навіть після завершення активної фази війни знадобиться час на відновлення медичної системи і зниження надлишкової смертності від хронічних хвороб.
Що впливає на показник крім війни
Головною причиною смерті в Україні десятиліттями залишаються серцево-судинні захворювання — на них припадає приблизно 60% усіх смертей. Далі йдуть онкологічні хвороби і зовнішні причини. Куріння, надмірне вживання алкоголю, незбалансоване харчування і низька фізична активність формують значну частину надлишкової смертності, особливо серед чоловіків.
Регіональні відмінності теж існують, хоча свіжих детальних даних мало. Західні області історично мали вищі показники, ніж промисловий Схід і деякі південні регіони. Міста зазвичай випереджають села на кілька років завдяки кращому доступу до медицини. Війна частково змішала ці картини через внутрішню міграцію.
Цікаво знати: Навіть якщо людина доживає до 60–65 років, її подальша очікувана тривалість життя вища, ніж показник при народженні. Ті, хто пройшов найризикованіші вікові групи, мають шанс прожити довше, ніж «середня» цифра при народженні. Саме тому люди старшого віку часто живуть довше, ніж здається з загального показника.
Міжнародні порівняння і перспективи
Навіть за найвищими міжнародними оцінками Україна відстає від Польщі на 4–6 років, від Німеччини чи Франції — на 6–8 років, а від Японії чи Швейцарії — більше ніж на 9–10 років. Гендерний розрив у нас значно більший, ніж у більшості країн ЄС. Це не лише наслідок війни — розрив був великим і до 2022 року.
Прогнози ООН показують повільне зростання в найближчі роки за середнім сценарієм, але ці моделі закладають певне покращення смертності. Наскільки швидко показник реально відновиться, залежить від того, коли закінчиться війна, наскільки ефективно працюватиме система охорони здоров’я і чи вдасться знизити смертність від серцево-судинних хвороб і зовнішніх причин у мирний час.
За моїм досвідом роботи з демографічними даними різних країн, після великих конфліктів чоловіча тривалість життя відновлюється повільніше, ніж жіноча. Спочатку йде зниження надлишкової смертності від травм і бойових втрат, а потім — довша робота над хронічними хворобами і способом життя. Саме другий етап зазвичай дає найбільший приріст років.
Поки що середня тривалість життя в Україні — це не одна цифра, а кілька паралельних оцінок, які відображають різні методи і різний ступінь невизначеності. Найчесніше зараз говорити про діапазон і про те, що війна вже забрала роки, особливо в чоловіків, а точне число стане відомим лише тоді, коли з’явиться повна і достовірна статистика населення та смертності.
