Цього тижня американські нейробіологи оприлюднили результати масштабного дослідження 2026 року. Висновки перевертають звичні уявлення про беззаперечну користь популярних харчових добавок. Певні компоненти риб’ячого жиру можуть серйозно перешкоджати природному відновленню мозку після черепно-мозкових травм. Про несподіваний побічний ефект відомої добавки повідомляє джерело.
Несподівана шкода для судин
Традиційно такі добавки пов’язують із покращенням роботи мозку та захистом клітин. Експерименти на лабораторних мишах із легкими травмами голови показали іншу картину. Тварини, в раціоні яких переважала ейкозапентаєнова кислота, значно гірше впоралися із завданнями на просторову пам’ять і навчання.
Кислота не сприяє одужанню. Вона перешкоджає відновленню кровоносних судин і перепрограмовує їхню метаболічну активність. Фахівці назвали цей ефект «контекстно-залежною метаболічною вразливістю». Клітини змінюють спосіб використання енергії. Ресурси відвертаються від процесів відновлення.
«Добавки з риб’ячим жиром є скрізь, і люди приймають їх з різних причин, часто без чіткого розуміння довгострокових наслідків. З погляду нейробіології ми досі не знаємо, чи має мозок стійкість до цієї добавки, тому наша робота є першою у своїй галузі», — пояснив нейробіолог Ондер Албайрам із Медичного університету Південної Кароліни.
Не всі жирні кислоти діють однаково. Дослідники провели додаткові експерименти на клітинах мікросудин людського мозку. Докозагексаєнова кислота не заважала процесам відновлення гематоенцефалічного бар’єра.
Натомість ейкозапентаєнова кислота накопичувалася в мозку травмованих тварин. Її вплив на судини призводив до скупчення токсичних тау-білків. Вони пов’язані з дегенерацією мозку. Негативний ефект виявлявся лише в пошкоджених тканинах під час активного загоєння.
Аналіз тканин мозку людей із хронічною травматичною енцефалопатією показав схожі порушення обміну речовин і пошкодження судин. Причиною хвороби були регулярні удари по голові. Вчені припускають, що продукт із високим вмістом ейкозапентаєнової кислоти може підвищувати ризик цієї хвороби. Він посилює наслідки легких струсів, які часто лишаються непоміченими.
Автори наголошують, що спираються переважно на експерименти з клітинами. Гіпотези потребують подальших клінічних випробувань. Попередні наукові роботи вже вказували, що окремі компоненти добавки можуть викликати порушення пам’яті.
«Ця ідея про те, що риб’ячий жир є універсальним засобом для всіх, припиняє працювати, щойно ви починаєте досліджувати взаємодію елементів, але це не означає, що він апріорі шкідливий для вас», — зазначив нейробіолог Онур Ескіоджак із лабораторії Колд-Спрінг-Гарбор.
У майбутньому науковці планують детальніше вивчити вплив різних кислот на різні типи клітин. За словами Ондера Албайрама, робота відкриває дискусію про індивідуальний підхід до харчування в нейробіології. Вона дає поштовх для пошуку нових відповідей.
