Майже всі досліджені тунці виявилися зараженими. Черв’яків зафіксували у 96% риб, зокрема в м’язовій тканині, яку споживають люди.
Науковці Федерального університету Санта-Катарини на півдні Бразилії перевірили 53 смугастих тунці після вилову біля узбережжя країни. Результати опублікували в журналі Ocean and Coastal Research. Про дослідження повідомило джерело.
Ідеться про вид Katsuwonus pelamis. Його також називають скіпджеком, океанічним боніто або кацуо. Ця риба має велике промислове значення і є найпоширенішим тунцем у Бразилії. У 2022 році у світі виловили й продали близько 3,1 млн тонн цього виду. За обсягом вилову він тоді посів третє місце серед морських видів.
Де саме виявили зараження
У 53 тунцях нарахували понад 1600 паразитичних черв’яків. Інфікованими були 96% особин. Органи та тканини досліджували за допомогою потужних мікроскопів. Вільними від знахідок лишилися лише серце та нирки.
Найбільше організмів виявили в кишківнику. На другому місці були м’язи. Черв’яків знаходили також у шлунках. У рибі зафіксували представників двох груп — Trypanorhyncha та Anisakis.
Автори роботи наголошують на потребі санітарного контролю після вилову. Вони радять якомога швидше патрати рибу. Це може зменшити ризик міграції личинок із внутрішніх органів до м’язів. Водночас дослідники застерігають: вибірка була невеликою і стосувалася лише конкретного вилову.
Чи становить це загрозу для людини
Паразити в морській рибі — звичне явище. Вони давно співіснують із морськими тваринами. Рибу, що йде в продаж, зазвичай перевіряють. Помітних черв’яків прибирають під час оброблення. Проте повністю виключити дрібні організми в готовій продукції неможливо.
Зараження риби саме по собі не означає небезпеки для людини. Інфікування личинками трипаноринхів фіксують рідко. Не всі види Anisakis спричиняють хвороби в людей. Під час консервування організми гинуть і здебільшого вже не загрожують.
Більше занепокоєння викликає сира або недостатньо термічно оброблена риба. Окремі личинки можуть вижити, прикріпитися до стінок травного тракту й викликати біль у животі, нудоту, блювання та діарею.
Раніше увагу науковців привертала й загальна динаміка. У 2020 році дослідники з Вашингтонського університету повідомили, що кількість Anisakis у сирих морепродуктах від 1970-х могла зрости приблизно у 280 разів. Спершу в середньому знаходили менш ніж одного черв’яка на 100 риб. Згодом показник перевищив одного паразита на одного хазяїна.
Таке зростання не обов’язково свідчить про погіршення стану морських екосистем. Паразитологиня Челсі Вуд пояснювала, що життєвий цикл анізакід охоплює рибу, кальмарів, китів і дельфінів. Людина не є їхнім основним хазяїном. Дослідниця припускала, що однією з причин міг стати захист морських ссавців. Період зростання збігся із природоохоронними заходами щодо китів та інших тварин.
Поки що невідомо, чи така поширеність типова для цього виду загалом. Потрібні ширші дослідження в регіоні та в інших районах промислового вилову. Для споживачів вирішальним лишається спосіб приготування. За словами Вуд, належна термічна обробка знищує організмів. Ризик виникає передусім тоді, коли рибу їдять сирою або недостатньо приготовленою.
